Неділя, 11 грудня 2016
Склад

Черкаси вже не одне десятиліття називають містом великої хімії. Щоправда, останнім часом окремі підприємства з різних причин згорнули виробництво. Скажімо, вже кілька років не працює завод хімічного волокна, хоча цехи, побудовані ще за СРСР, збереглися.

Ось власники Донецького заводу хімічних реактивів батько і син В’ячеслав та Ілля Леоненки й накинули на них оком. Частину площ відремонтували, устаткували. І тепер це підприємство замкненого циклу. На складі — перші тонни готової продукції для замовників з України та зарубіжжя. Тут виготовляють неорганічні речовини для харчової, фармацевтичної й косметичної галузей.

Частина продукції йде на експорт у країни СНД та Євросоюзу. Завод єдиний в Україні виробляє компоненти для оборонних підприємств та борну кислоту класу „А“, необхідну для безпечної роботи АЕС. Сірчанокисле залізо, вироблене в Черкасах, вважає директор Ілля Леоненко, краще за німецьке. І ми можемо цим пишатися.

До переїзду їх спонукала війна на Донбасі. До останнього сподівалися, що ситуацію врегулюють. Але незабаром на підприємствах уже ходили озброєні люди. Побачивши цінне сучасне устаткування, вони погрожували розстрілом у разі його вивезення. Ілля Леоненко вже переїжджав до Черкас, коли зателефонували будівельники, які робили ремонт у його будинку в Карлівці за Пісками, й розповіли, що прийшли озброєні люди з шевронами батальйону „Восток“ і сказали, що забирають будинок за законами воєнного часу. Тут, мовляв, буде штаб. У дворі викопали окопи, збудували бліндажі.

Зрозумівши, що з „русским міром“ їм не по дорозі, його колеги-хіміки також твердо вирішили перевозити свій бізнес і команду туди, де не стріляють, де можна розгорнути ефективну виробничу діяльність, працювати на Україну. Таким містом і стали Черкаси. Обрали його ще й тому, що тут чимало хімічних підприємств, є фахівці з відповідною освітою й практичними навичками.

Ілля Леоненко називає себе бізнес-патріотом. Люди, які переїхали в Україну з території, не підконтрольної українському урядові, зробили вибір свого життя. Таким, як вони, не потрібно доводити свій патріотизм. Їхня справа — найкращий доказ. Щоправда, кілька його знайомих переселенців-підприємців таки не витримали нових реалій і повернулися до Донецька. Що ж, це їхній вибір.

Нині переселенці завершують створення сучасного інноваційного виробництва. Без проблем перереєстрували підприємство у Черкасах, перевезли сюди частину устаткування. Решту, яка нині вже заповнила цехи, й ту, яка ще чекає встановлення в реконструйованих приміщеннях, допомогли придбати німецькі партнери. Якщо з перевезенням апаратури, переведенням грошових активів ускладнень не виникало (хоч і це було нелегко з огляду на спротив самопроголошеної влади на Донбасі), то з працівниками заводу, які погодилися на переїзд, довелося добряче поморочитися. Адже в кожного з них сім’я, різні життєві обставини, які необхідно було врахувати. Однак керівники підприємства про людей потурбувалися. Орендували для працівників квартири. Закупили для них постільну білизну, посуд, рушники тощо. Тепер до 25 переселенців, які працюють у цехах оновленого підприємства, додалося ще й 30 черкащан.

— Якось підрахували, скільки ж коштів витратили на переїзд. Виявилося, близько мільйона гривень. Можна сказати, що ми стали своєрідними інвесторами, адже привезли у регіон підприємство, що платить податки і забезпечує населення робочими місцями, — жартує В’ячеслав Леоненко.
До речі, для нього Черкаси — місто не чуже, тому він почувається більшою мірою «поверненцем», ніж переселенцем. Його мати народилася на Черкащині, тут провів дитинство. Тому особиста історія не типова для більшості переселенців зі сходу України.

Для багатьох працівників підприємства переїзд був не дуже простим. Насамперед тому, що залишили на Донбасі рідних. Приміром, Юлія Широкорудова, начальник відділу досліджень та розробок, народилася в Іловайську, там досі живуть її батьки й сестра з чоловіком. Через безсонні ночі й вибухи зважилася. Залишитися у рідному місті означало б загинути: «Якби надумала залишитися, це означало б безробіття, можливо, навіть смерть. Люди там гинули і гинуть досі. Та й підприємства, якому віддала вже не один рік життя, шкода». Щодня подумки летить на Донеччину. Як там рідні? Хоча й до Черкас за кілька місяців уже звикла. Щоправда, й дотепер дивує тутешній неквапний ритм життя. У Донецьку завжди кудись поспішаєш. А тут є час обдумати, зважити той чи той крок. Їй тут подобається, люди щирі, привітні, до переселенців переважно ставляться із розумінням та співчуттям, красива природа. Житлом завдяки адміністрації підприємства забезпечена. Однак таки сумує за рідним краєм.

evakujovane

На відновленому хімічному виробництві пішла перша продукція. Фото „Громадське ТБ: Черкаси“

Утім, є й проблеми, з якими доводиться стикатися майже всім переселенцям-бізнесменам. Як зауважує В’ячеслав Леоненко, для людей, яким вдалося перевезти з окупованої території свої підприємства та облаштуватися на нових місцях, держава, на жаль, не передбачила жодних податкових пільг чи компенсацій. Але ж люди багато втратили, причому не з власної вини. Зокрема майно, виробниче устаткування, житло. Він вважає, що цю проблему слід розв’язувати на загальнодержавному рівні, актуальна вона не тільки для їхньої родини.

Розвіялися чутки й про якісь можливі стосунки з терористами. Хтось був зацікавлений, аби підприємство припинило існування. Постачальникам, клієнтам і банкам невідомі надіслали брехливі листи. Однак ретельна перевірка податківців порушень не виявила. Та й навіщо підприємцям сумнівні операції, якщо можна чесно заробляти? Так, підтримка у зв’язку з новими обставинами — переїздом, будівництвом — потрібна. Те, що підприємство перебралося в Черкаси, колектив розцінює як нові стартові можливості для розвитку. Вивчивши ситуацію, німецькі партнери вирішили допомогти. Перший транш (150 тисяч євро) надійшов торік. Тепер очікують на новий.

З Черкасами, вважають переселенці-хіміки, їм пощастило. У цьому місті їм спокійно, є хороші умови для розвитку різних виробничих програм. Обласна та міська влада підтримують переселенців. Але адміністративні можливості обмежені законодавчо і фінансово.
Нині багато говорять про розвиток та відродження економіки. Натомість необхідних умов для цього не створено, вважають у колективі. Скажімо, стосовно доступних кредитів, які й посприяли б розв’язанню багатьох проблем. І кредитна політика банків далека від потреб реальної економіки.

Про це пише „Урядовий кур’єр.

Новини

Виталий Портников: Это была не драка. Это был неверный расчет.

15 листопада, 2016

В мире только 8 человек богаче нардепа Мельничука

30 жовтня, 2016

Казанский: в "ЛНР" 2 года воевали за зарплаты в 5 раз меньше, чем при "фашистах"

29 жовтня, 2016

Горбатюк: Генпрокуратура готовится выдвинуть новые обвинения экс-министру Лукаш

29 жовтня, 2016

Боевик "ДНР": Убитых россиян даже не хоронили

29 жовтня, 2016

Окупанти зазнали значних втрат під Авдієвкою

28 жовтня, 2016

РФ розмістила в Криму ракетний комплекс «Калібр», що може вразити будь-який об'єкт України – ГУР

28 жовтня, 2016

Нелегитимная Госдума РФ пригласит на свое заседание террористов

20 жовтня, 2016

Порошенко не потиснув руки Путіна у Берліні

19 жовтня, 2016

СБУ поймала админа сепаратистских групп в соцсетях (Видео)

19 жовтня, 2016

Группа INFORMNAPALM нашла подтверждение переброса спецназа РФ под Мариуполь

10 жовтня, 2016

СБУ затримала російського шпигуна

10 жовтня, 2016

Новый "распятый мальчик": сеть взорвало видео с безумным рассказом боевика ДНР

10 жовтня, 2016

Українські війська залишаються у Станиці Луганській

09 жовтня, 2016

Популярне

Останні статті

Виталий Портников

Виталий Портников: мне не жаль Константина Аркадьевича Райкина и я не считаю, что его вопль о помощи стоит хоть какого-то серьезного внимания

30 жовтня, 2016
Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко

Мер Черкас задекларував 7 авто при 26 тисячах гривень доходів

30 жовтня, 2016
Грынив

БПП предлагает ограничить доступ к электронным декларациям чиновников

29 жовтня, 2016
Артемий Троицкий

Артемий Троицкий: "герой из моторолы – как из говна пуля. И внешне жутковатый тип, и по деяниям – давно должен был на сковородке в аду жариться. Тем не менее, на безрыбье, как говорится, и жопа – соловей"

29 жовтня, 2016
Борис Акунин

Борис Акунин: Владимир Путин оказался менее умным человеком, чем я думал

29 жовтня, 2016
Россия не была переизбрана в Совет ООН по правам человека

Россия не переизбрана в Совет ООН по правам человека из-за военных преступлений в Сирии

28 жовтня, 2016
Путин - продукт пропаганды.

Чем Путин отличается от Гитлера

27 жовтня, 2016
Рінат Ахметов

Топ-10 найбагатших українців. Інфографіка

27 жовтня, 2016
"Фабрика тролів" у Санкт-Петербурзі

У Санкт-Петербурзі "фабрику тролів" закидали "коктейлями Молотова" (Відео)

27 жовтня, 2016
Медведчук

Медведчук відвідав форум у Сочі: сидів у першому ряду з Пєсковим і слухав Путіна, який критикував Захід (фото)

27 жовтня, 2016
Константин Боровой

Константин Боровой: на смену Путину придет еще один Путин

27 жовтня, 2016
Президент Украины Петр Порошенко

Порошенко обвинил Россию в агрессии против независимой Украины

27 жовтня, 2016
Ніхто, хто легально працює в Україні не зможе отримувати зарплату менше 3200.

На що вплине зростання мінімальної зарплати

27 жовтня, 2016

Номери газети у PDF