День міжнародної солідарності трудящих — свято весни та праці, що відзначається в 142 країнах, у тому числі й на Україні. 1 травня з розмахом відсвяткували й у Черкасах. Близько 7 тисяч черкащан цього дня дома не сиділи. Городяни із різнокольоровими прапорами та плакатами на святі здебільшого обурювалися — усно та навіть письмово. Вперше про наболіле учасники мітингу виклали на спеціальній стіні правди. А ще черкащани співали радянських пісень, хизувалися раритетними стягами та портретами вождів. Додали радощів і диктори — традиційну промову про досягнення черкащан 2009 року читали майже з левітанівськими інтонаціями...

Натовп зупинився на площі перед обласною держадміністрацією. На місці, де раніше височів монумент Іллічу, тепер центральне місце займає портрет іншого вождя — Сталіна. Його надрукували та принесли із собою молоді комуністи.
Ірина, секретар Ленінського комуністичного союзу молоді наголошує: „Ми єдина організація, яка хоче поєднати українську молодь, утім, яка і про старше покоління не забуває…“. Товариш Ірини Володимир, на прохання журналістів розгортає незвичний плакат і розповідає навіщо потрібен Сталін першого травня: „Сьогодні такий день, коли не слід сидіти вдома чи садити картоплю, треба думати не про городи, а про майбутнє. Ми маємо боротися з буржуями, а товариш Сталін нам у цьому допоможе. Він нас цьому і раніше вчив. Слава Леніну, слава Сталіну!“.
Представники старшого покоління свою солідарність та думки виражали у інший спосіб — через динаміки раритетної музичної диво-машини. Валерій Червінський (на фото), автор незвичного музичного творіння із гордістю розповів: „У 1992 році, коли прийшли до влади олігархи, ми і задумали цю машину, а вже 1995 року її створили. У ній нічого складного немає, розробляли схеми усього три чоловіки. Утім, вона має велику силу слова. Я її лагідно називаю музичний центр, і ми завжди виступаємо разом на різних мітингах, демонстраціях“.
Ще одна цікавинка цьогорічного мітингу — стіна правди, де кожен охочий міг написати все, що думає про місцеву та всеукраїнську владу. Усе написане — від серця. Дехто послання владі пише аж занадто натхненно — на колінах. Скарг стільки, що навіть кількаметрових плакатів не вистачає.
Молодий парубок Остап довго не зізнається журналістам, що написав на стіні правди, жартує: „Завтра ж уб’ють... А взагалі я просто не хочу йти в армію, тож написав усю правду міністру самооборони, і пояснив, що зараз в Україні не армія, а повний балаган“.
Організатори стіни правди — національний форум профспілок України. Вони впевнені, що українцям потрібно виговоритися. Степан Горошко, голова територіального об’єднання організації профспілок НФПУ згадує: „Є банальна істина — стукайте і вам відчинять, а є ще одна — вода камінь точить, тож думаю, українцям потрібно висловлювати свої думки владі, лише тоді нас можуть почути“. Олександр Вєтров, голова Черкаської обласної організації працівників сфери права погоджується: „Ми лише попередили людей, щоб не писали нецензурних слів, а так повна демократія — пиши що думаєш!“.
Боротися з проблемами на мітингу закликала і федерація профспілок Черкаської області. Щоправда, словесно зі сцени. Петро Шевченко, голова Федерації профспілок Черкаської області наголосив: „В Україні нині важкі часи, багато підприємств не працюють, звичними явищами стали безробіття, затримки зарплати, пошук роботи за межами країни… Потрібно об’єднати зусилля профспілок України заради досягнення єдиної мети — благополуччя людей“.
А ще комуністи влаштували спеціальну фотовиставку, щоб показати, як нині живе український народ. А ще — вірші складали про важке життя та працю. Й активно декламували їх усім охочим. Привід для такої солідарності зусиль віднайшли якнайкращий — Першотравень та безліч вільних вух…