|
 Обласним Центром соціологічних досліджень у жовтні 2011 року проведено дослідження ефективності діяльності депутатів місцевих рад усіх рівнів Черкаської області — у 6 містах обласного значення, 15 містах, 6 селищах, 94 сільських населених пунктах. Дослідженням охоплено 3717 респондентів з числа пересічних громадян та 1393 депутати міських, районних, селищних, сільських рад.
Громадська думка щодо ефективності роботи депутатів місцевих рад усіх рівнів, крім обласної ради, вивчалась у двох ракурсах: серед пересічних громадян, серед депутатів місцевих рад.
Теоретично статистична похибка вибірки становить не більше 3%.
Як свідчать результати дослідження, значна частина мешканців області позитивно ставиться до системи місцевого самоврядування, депутатського корпусу, його ролі у вирішенні соціально-економічних проблем, розвитку територіальних громад.
Діяльністю депутатів місцевих рад цікавляться 40,95% респондентів, 21,12% — з окремих питань. Серед жителів сільської місцевості 41,07%, селищної — 30,08%, міської — 29,55% знають, хто конкретно з депутатів закріплений за населеним пунктом, в якому вони проживають.
Разом з тим, третя частина опитаних не цікавиться роботою депутатів, для 6,35% вона є байдужою; 30,06% мешканців сіл, 38,38% — селищ, 38,53% — міст не знають, хто з депутатів закріплений за їх населеним пунктом, важко було відповісти на це запитання 27,61% жителів сіл, 31,54% — селищ, 31,92% — міст.
Діаграма 1
Аналіз відповідей респондентів свідчить, що пересічні громадяни найбільш обізнані з діяльністю депутатів місцевих рад нижчого рівня — сільських рад, дещо менше — міських, районних, селищних рад і найменше — депутатів обласної ради.
У ході опитування проаналізовано форми спілкування мешканців області з депутатами. Найоптимальнішими з них респонденти вважають збори громади, трудового колективу (35,66%), особистий прийом депутата (31,38%). Менш ефективними — громадські приймальні депутата (8,90%), звернення, листування (5,46%), за телефоном (4,34%), через помічника депутата (3,61%). Для 16,90% опитаних було важко відповісти на зазначене запитання.
Основними джерелами інформування про діяльність депутатів респонденти вважають телебачення, пресу, отриману інформацію від сусідів, колег по роботі, друзів. Значна кількість опитаних перевагу надають особистому спілкуванню з депутатами.
Діаграма 2
За результатами дослідження щодо оцінки діяльності депутатів місцевих рад мешканцями області спостерігається тенденція: чим вище рівень місцевої влади, тим менше задоволені її діяльністю громадяни. Найбільше громадяни задоволені діяльністю депутатів сільських рад. Більше 71,49% респондентів оцінюють їх роботу „добре“ та „задовільно“. Найменший показник позитивної оцінки з боку респондентів у депутатів облради (24,27%).
Негативну оцінку отримали депутати селищних рад (25,20% від загальної кількості респондентів). Найбільшою мірою це характерно для депутатів селищ Чорнобай (35,87%), Лисянка (31,25%), Катеринопіль (24,44%), Маньківка (13,33%), Драбів (10,91%).
Серед депутатів міських рад 29,28% отримали незадовільну оцінку (Сміла — 50,00%, Ватутіне — 42,03%, Золотоноша — 41,11%, Канів — 27,50%, Умань — 27,35%, Черкаси — 26,46%).
У ході дослідження з’ясовано питання участі депутатів місцевих рад у вирішенні соціально-економічних проблем територіальних громад. Результати відповідей пересічних громадян свідчать, що депутати місцевих рад переймаються будівництвом та ремонтом доріг, наданням допомоги у зміцненні матеріально-технічної бази закладів освіти, культури, охорони здоров’я, освітленням населених пунктів.
Названі проблеми займають рейтингове місце серед питань, які вирішують депутати. Інші — пріоритетні для депутатів тією чи іншою мірою. Так, депутати сільрад, крім перелічених, брали участь у вирішенні питань газифікації населених пунктів (9,39%), депутати селищних та міських рад — у створенні нових робочих місць (відповідно 7,09% та 4,59%), депутати районних рад — у покращенні транспортного сполучення (2,54%).
У ході опитування з’ясовувалося, з яких джерел депутати отримують інформацію щодо соціально-економічних проблем територіальних громад. Як свідчать результати дослідження, найбільш корисними є зустрічі з виборцями (71,79%), участь у масових заходах, зібраннях (48,24%), спілкування з представниками місцевих органів влади (46,02%), громадянами у ході особистого прийому (43,86%). Самостійно вивчають проблеми на місцях 46,09% депутатів.
Порівнюючи результати опитування депутатів (табл. 1) та пересічних громадян, слід звернути увагу на невідповідність деяких критеріїв оцінки ефективності діяльності депутатського корпусу в області:
Аналізуючи ефективність роботи депутатів місцевих рад у вирішенні особистих проблем громадян, варто відзначити, що 81,03% опитаних взагалі не зверталися до депутатів зі своїми проблемами. Із числа тих, хто звертався, задоволені результатом 10,12% жителів сільської місцевості, 3,15% — селищної, 8,79% — міської; частково — 5,39% жителів сільської місцевості, 2,83% — селищної, 9,71% — міської; не вирішено питання 4,73% жителів сіл, 12,00% — селищ, 9,72% — міст.
Важливим критерієм ефективності діяльності депутатів місцевих рад є визначення рівня довіри черкащан до них та їх діяльності, власна оцінка депутатами своєї роботи.
Діаграма 3
У цілому необхідно відзначити певний рівень недовіри населення області до діяльності депутатів місцевих рад. Основними причинами цього, на думку респондентів, є:
• пріоритет особистих інтересів депутатів над національними інтересами — 24,70%;
• корумпованість депутатів — 18,16%;
• залежність депутатів від партії, яку вони представляють, — 17,73%;
• безвідповідальність окремих депутатів — 16,90%;
• залежність депутатів від інтересів бізнесу — 16,71%;
• байдужість до депутатської діяльності — 15,82%.
На некоректну поведінку депутатів на роботі, в побуті чи громадських місцях вказують 5,46% опитаних громадян, на використання депутатами свого статусу або повноважень для вирішення власних проблем — 5,49%.
Важливе значення для роботи депутата має його участь в інститутах громадянського суспільства. Опитуванням були охоплені представники усіх політичних фракцій, їх членство у політичних партіях розподілилось таким чином: членів Партії регіонів — 55,14%, ВО „Батьківщина“ — 15,99%, Народної партії — 6,44%, КПУ — 5,58%, Соціалістичної партії — 3,84%, членів політичних партій Фронт Змін — 2,97%, Сильна Україна — 2,23%, Наша Україна — 2,11%, членів інших партій — близько 1%. Всього з числа опитаних членами партії є 57,93%.
Більше половини опитаних депутатів мають досвід роботи в органах влади: 60,80% респондентів обиралися до місцевих рад кілька разів, відповідно, вдруге — 25,97%, втретє — 13,93%, вчетверте — 8,26%, вп’яте — 8,97%. Вперше обрані депутатами — 42,86%. У роботі депутатам допомагає досвід громадсько-політичної роботи. Так, 26,49% респондентів до виборів були членами громадських об’єднань, 13,85% — членами керівних структур політичних партій.
За результатами дослідження готовність виборців взяти участь у голосуванні на виборах до органу законодавчої влади України (табл.2) залишається високою. 61,58% пересічних громадян готові взяти участь у виборах до Верховної Ради.
Варто зазначити, що отриманий у результаті опитування показник явки виборців, які планують взяти участь у голосуванні, не слід розглядати як прогноз очікуваної явки виборців на виборах у жовтні 2012 року. Як свідчить практика соцдосліджень, реальна явка виборців на 10-20% нижче порівняно з даними, отриманими у ході опитування на сьогоднішній день.
Необхідно відзначити значно вищий рівень політактивності депутатів місцевих рад: готові взяти участь у голосуванні 85,86% народних обранців. Депутати надали перевагу 7 політичним силам, решта — отримали менше 2% підтримки. Цілком зрозумілі електоральні настрої нині діючих депутатів місцевих рад, серед яких найбільше прихильників Партії регіонів.
Політичні уподобання пересічних громадян області (табл. 3) дещо змінились у порівнянні з червнем 2011 року. Найбільший сегмент прихильників має опозиційна партія ВО „Батьківщина“, рейтинг якої помітно зріс під час судового процесу над її лідером, що є природним.
Якби вибори проходили у жовтні і прохідний бар’єр залишився на рівні 3%, до парламенту потрапили б такі партії: Партія регіонів, ВО „Батьківщина“, Фронт Змін, ВО „Свобода“, КПУ, Наша Україна, у разі підвищення бар’єру до 5% — лише три партії.
Ключовою тенденцією сьогодні залишається зростання кількості респондентів, які не підтримують жодну політичну партію, — 21,93% (червень — 20,46%), не визначились 20,98% опитаних (червень — 22,59%).
|
