Понеділок, 05 грудня 2016
Телевізор

Трапляється, що машинально скориставшись якимось із надбань технічної еволюції, хоч би й електронною поштою чи мобільним телефоном, і питання вирішиться за лічені секунди, подумаєш: а як же воно було нашим батькам? Гагарін вже злітав у космос, а у хаті з усього науково-технічного прогресу - тільки світло. Про комунальні блага взагалі промовчу, все як за царя: пічка в якості плити, дрова або брекет в якості палива і нужник в кінці городу в якості туалетної кімнати.

Згадуючи минуле

А радіо, а телевізор, а телефон і холодильник врешті решт, невже й цього не було? Ну не те щоб їх не було, але на початку 1960-х у такій ось комплектації в одному помешканні - практично ніколи. Може там, у центрі міста, у котромусь з нових будинків, які все ще трохи нагадують „сталінки“ і в яких живе обласне начальство - може там... А тут - тільки радіо. До надмірностей не привчені. Та й навіщо? На кутку всі знаються, побалакати й без телефону не клопіт, найкращий холодильник - погріб, нехай ті що на поверхах живуть спробують у свої „ЗІЛи“ і „Саратови“ городину увіпхати. Ну а телевізор - воно б, „конешно, харашо“, тільки недешево. А як стягнешся і купиш якогось „КВНа“ чи „Луча“, з найдешевших, то товктиметься в тебе в хаті пів-вулиці, а інша половина - попід вікнами. Не шкода, та треба ж хоч у вихідні попоратися (в селах Черкащини цим колоритним словом і дотепер називають насамперед щоденний догляд за худобою, а в місті тоді називали усю хатню роботу).

Але уявімо, що ми завітали до оселі, де усе це є, адже інакше вже в цьому місці доведеться ставити крапку. Посеред вітальні... Та якої там „вітальні“, єдиної житлової кімнати, бо й окрема спальня не в усіх, але туди не заглядатимемо, - круглий дерев’яний стіл з білою скатертиною: місце родинних нарад і сусідських поседеньок коли на вулиці холодно. Під стіною панцерне ліжко з фігурними ніжками, прикрашене пірамідою подушок, над ним - килимок з лебедями, оленями або гобелен з шишкінськими ведмедями. Під іншою - довоєнний буфет з гранчаками, графином, скринькою для котушок та ще якимось ужитковим дріб’язком. Ще на одній кілька фотокарточок і годинник „ходіки“, здається теж довоєнний. Цікавезний з точки зору механіки агрегат, простий як граблі: циферблат, ланцюг, гиря. Ну й ще щось за циферблатом. Це практично „перпетуум мобіле“, головне коли років через десять почне трохи відставати, не чіпляти на гирю додатковий вантаж, бо з часом ланцюг розтягнеться і буде ще гірше. Розумніше віднести в майстерню, там механізм почистять і хронометр цокатиме ще й онукам.

На підвіконні - не надто ароматна, зате дуже красива герань, що найкраще відлякує комарів, а на високій дерев’яній тринозі в кутку - величезний кущ алое з кількома трохи коротшими від решти пагонами. Картопля, чи то, пак, пара від звареної і сік отих пагонів - то й усі ліки при застуді. Закапав носа, і чхаєш так, що й шибки дзвенять. Зате через 2-3 дні ти вже на роботі.

Одначе, не для інтер’єрних замальовок озирнулися ми на півстоліття назад. Ось він, перший предмет цікавості.

На гребені радіохвилі

За три тижні по утворенні нашої області, а саме 31 січня 1954 року, містяни отримали можливість слухати не лише Москву і Київ, але й новоспечену адміністративну столицю - того дня в ефірі прозвучала перша програма обласного радіо. „Голос Черкас“ долинув зі вже давно знесеного будинку на розі теперішніх Смілянської і Хрещатика, але почули його тоді далеко не всі охочі: повна радіофікація міста завершилася лише ближче до кінця 1950-х. І якщо на одній зі стін вашого помешкання ще зберігся чорненький випуклий п’ятачок розетки, призначення якої дітям і онукам незрозуміле, значить радіоточка була і у вас. А може ще є? Бо лише в останній рік-півтора, дротове радіо почало повертати втрачені позиції. Повільно й болісно, адже не всі чиновники з Концерну радіомовлення тому раді, але почало. Може почули благання одинокої бабусі з Чорнобаївщини, яка додзвонилася на прямий ефір „Ери“ і попередила, що „якщо до зими не бубонітиме у хаті, то ось зараз визбіраю картоплю і ляжу вмирати, бо яка різниця де в повній тишині лежати“...

Ну а яким воно було, місцеве радіо, у розрізі інформаційного наповнення - про те найкраще розповіла б людина-легенда, наша Тамара Степанівна Кулик, яка працює диктором, уявіть собі, з 1964 року. Це ж скільки тутешнього люду розпочинало свій трудовий день під її життєствердне „Говорять Черкаси. Доброго ранку, друзі!“, то хіба не стала нашою?

Але говорили, звісно, не лише Черкаси і дві столиці. Про щось по-своєму балакали Варшава і Бухарест і навіть белькотіли турки, а ще російською й українською «поливали брудом» світлий соціалізм „ворожі голоси“, і коли б когось раптом застукали за прослуховуванням передач „Голосу Америки“, вважай, найменше, - той чоловік за годину вже був на олівці у КДБ.

А все тому, що окрім настінних „брехунців“ радянська промисловість випускала чимало моделей стаціонарних і переносних радіоприймачів, які ловили довгі, середні і короткі хвилі. Останні називалися транзисторами і масово увійшли в міський побут вже ближче до кінця 1960-х. А до цього повновласними володарями ефіру були радіоприймачі лампові: великі красиві агрегати з дерев’яними лакованими корпусами. В багатьох моделях під верхньою відкидною кришкою знаходилася пласка кругла платформа для прослуховування пластинок, і тоді це вже було не просто радіо, а радіола.

Років з десять тому мені пощастило познайомитися з власником однієї з найбільших на всьому пострадянському просторі приватних колекцій радіоапаратури, черкащанином Володимиром Вотіновим. Вже тоді вона налічувала понад півтори сотні моделей (моделей, а не екземплярів) радіоприймачів із приблизно двохсот, випущених у СРСР. Знову ж, йдеться про лампову техніку, а не про переносні транзистори на батарейках, різновидам яких починаючи з 1970-х лік йшов на сотні. Найстаріший екземпляр тієї технозбірні – „монстр“ БИ-234 (тут і далі усі назви приймачів окрім українських „Дніпро“ вказані російською мовою), тобто 1934 року, батарейний, індивідуального користування, двоконтурний. Але як розповів Володимир Григорович, справжня радіореволюція в країні розпочалася вже після війни, коли в побут увійшли „Рекорди“, модифікацій яких у його колекції близько двадцяти.

Другим номером в повоєнному „рейтингу популярності“ були відносно компактні „Москвич“ і „АРЗ“. Колекціонер зізнався, що довго вважав „АРЗ“ продукцією лише Олександрівського радіозаводу, та одного разу натрапив на модель, панель якої прикрашав не Кремль, а київський пам’ятник Богданові Хмельницькому. З’ясувалося, що випускали їх у Запоріжжі і в такий спосіб українські виробники продемонстрували свій національний гонор. Щодо „Москвича“, то його поява була пробним каменем у впровадженні пластмасових корпусів, що прийшли на зміну дерев’яним.

Retro 2

Повертаючись до теми української радіоіндустрії, слід зауважити, що в її становленні гучне слово було й за Дніпропетровськом з добротною серією „Дніпро“: від „Дніпро-1“ до „Дніпро-58“ і більшість з них також знайшла своє місце на полицях приватного музею пана Вотінова.

А ось елітним радіовиробом, що з другої половини 1950-х прикрашав вітальні високого партійного начальства, бо й справді насамперед неофіційно вважався статусним предметом інтер’єру, був приймач „Звезда-54“. Корпус – „під рубін“ або „під малахіт“, яскрава зірка на панелі, шкала із заворожливим підсвічуванням, вишукана ретро-форма... Не приймач, а пік вінтажного стилю по-радянськи.

Retro 1

 У „Звезды-54“ особлива історія. ЇЇ випуск готували до 75-річчного ювілею Сталіна, але той не дожив і шедевр з’явився незадовго до 10-річчя Перемоги. До цієї дати появу приймача на полицях магазинів і приурочили - чи то офіційно, чи просто у народі.

(Далі буде)

Новини

Виталий Портников: Это была не драка. Это был неверный расчет.

15 листопада, 2016

В мире только 8 человек богаче нардепа Мельничука

30 жовтня, 2016

Казанский: в "ЛНР" 2 года воевали за зарплаты в 5 раз меньше, чем при "фашистах"

29 жовтня, 2016

Горбатюк: Генпрокуратура готовится выдвинуть новые обвинения экс-министру Лукаш

29 жовтня, 2016

Боевик "ДНР": Убитых россиян даже не хоронили

29 жовтня, 2016

Окупанти зазнали значних втрат під Авдієвкою

28 жовтня, 2016

РФ розмістила в Криму ракетний комплекс «Калібр», що може вразити будь-який об'єкт України – ГУР

28 жовтня, 2016

Нелегитимная Госдума РФ пригласит на свое заседание террористов

20 жовтня, 2016

Порошенко не потиснув руки Путіна у Берліні

19 жовтня, 2016

СБУ поймала админа сепаратистских групп в соцсетях (Видео)

19 жовтня, 2016

Группа INFORMNAPALM нашла подтверждение переброса спецназа РФ под Мариуполь

10 жовтня, 2016

СБУ затримала російського шпигуна

10 жовтня, 2016

Новый "распятый мальчик": сеть взорвало видео с безумным рассказом боевика ДНР

10 жовтня, 2016

Українські війська залишаються у Станиці Луганській

09 жовтня, 2016

Популярне

Останні статті

Виталий Портников

Виталий Портников: мне не жаль Константина Аркадьевича Райкина и я не считаю, что его вопль о помощи стоит хоть какого-то серьезного внимания

30 жовтня, 2016
Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко

Мер Черкас задекларував 7 авто при 26 тисячах гривень доходів

30 жовтня, 2016
Грынив

БПП предлагает ограничить доступ к электронным декларациям чиновников

29 жовтня, 2016
Артемий Троицкий

Артемий Троицкий: "герой из моторолы – как из говна пуля. И внешне жутковатый тип, и по деяниям – давно должен был на сковородке в аду жариться. Тем не менее, на безрыбье, как говорится, и жопа – соловей"

29 жовтня, 2016
Борис Акунин

Борис Акунин: Владимир Путин оказался менее умным человеком, чем я думал

29 жовтня, 2016
Россия не была переизбрана в Совет ООН по правам человека

Россия не переизбрана в Совет ООН по правам человека из-за военных преступлений в Сирии

28 жовтня, 2016
Путин - продукт пропаганды.

Чем Путин отличается от Гитлера

27 жовтня, 2016
Рінат Ахметов

Топ-10 найбагатших українців. Інфографіка

27 жовтня, 2016
"Фабрика тролів" у Санкт-Петербурзі

У Санкт-Петербурзі "фабрику тролів" закидали "коктейлями Молотова" (Відео)

27 жовтня, 2016
Медведчук

Медведчук відвідав форум у Сочі: сидів у першому ряду з Пєсковим і слухав Путіна, який критикував Захід (фото)

27 жовтня, 2016
Константин Боровой

Константин Боровой: на смену Путину придет еще один Путин

27 жовтня, 2016
Президент Украины Петр Порошенко

Порошенко обвинил Россию в агрессии против независимой Украины

27 жовтня, 2016
Ніхто, хто легально працює в Україні не зможе отримувати зарплату менше 3200.

На що вплине зростання мінімальної зарплати

27 жовтня, 2016

Номери газети у PDF