Четвер, 08 грудня 2016
пам’ятний знак

Блискавичним перейменуванням понад 60 черкаських топонімів у останній день другого етапу декомунізації завершився черговий відрізок боротьби з тоталітарною спадщиною.

Нині триває третій, остаточний. Тепер процесом керує вже голова ОДА. Саме Юрію Ткаченку доведеться розібратися ще кількома десятками комуністичних назв вулиць і провулків та визначити подальшу долю меморіальних пам’яток тих часів. Нагадаємо, що відповідна попередня робота вже проведена міськвиконкомом: 4 вересня 2015 року міські посадовці визначили перелік об’єктів, які підлягають демонтажу. Але успішною таку ревізію навряд-чи можна вважати, адже за її результатами у нас, наприклад, має бути знесеним пам’ятний знак на честь Миколи Ватутіна біля Водоканалу, зате залишається меморіальна дошка на честь Сергія Кірова на Будинку ТСОУ (ДТСААФ). Нічого не загрожує пам’ятнику Петрові Василині, який комбідівцем відбирав у земляків останні крихти, зате прибирається меморіалка соціал-демократам, що виступали проти царизму ще в часи тотального поширення лівих ідей усією Європою. Ну й так далі. Треба ще раз пройтися нашими вулицями, допоки, як в тому анекдоті, “не почалося”...

Провулок Котовського

Аж три топоніми на честь “легендарного комдива” стали тими “трьома соснами”, у яких заблукали місцеві реформатори назв. Унаслідок цього змінили назви вулиця Котовського, спуск Котовського, а провулок залишився. Він доволі довгий: паралельно залізничній колії тягнеться від вулиці Михайла Грушевського (саме колишньої Котовського) до Лісної, тобто 8 кварталів.
Григорій Котовський – чи не найбільш одіозний персонаж часів вкорінення більшовизму. Вже давно не є секретом його кримінальна біографія як до, так і після революції. Та й сам червоний заколот, напару з Мішкою Япончиком, вони підняли в Одесі для безперешкодних грабежів у часи повселюдного хаосу. Перший і третій ордени Червоного Прапора Котовський отримав за придушення голодних повстань українців проти нової влади. Сам же в роки НЕПу напрочуд успішно суміщав службу в РККА з крупною комерцією: контролював кілька орендованих цукрозаводів, понад 20 вітряків, одноосібно займався поставками м’яса. Наймовірніше, що саме у бізнес-площині криються обставини його вбивства.

Що пов’язує Котовського з Черкащиною? Наприклад, у викладі товстого радянського тому – такий епізод: “В боротьбі з махновцями та іншими контрреволюційними елементами на Жашківщині відзначилися 17-та кавдивізія, якою командував Г.І.Котовський. 3 лютого 1921 року 17-й полк цієї дивізії прибув у Жашків для охорони цукрового заводу...” Тепер це називається рейдерством. Але найдужче Григорій Іванович розвернувся на Уманщині, перетворивши її в таку собі “республіку Котовію” із власною суцільно-тіньовою економікою.

Монумент Максимові Горькому

Його на одноіменній вулиці встановили 1968-го з нагоди 100-річчя “буревісника революції”. Але якщо вулиць Горького в Україні не бракує, то меморіальних увічнень усього 6. І те, і інше, у Черкасах у третій “декомунізаційній черзі”. Підстава – основоположництво Олексія Максимовича у справі становлення соцреалізму в літературі, його ідентифікація української мови як “нарєчія” і “хрестоматійне”: він до шевченкового краю – “ніяким боком”. Принаймні, таке від членів попереднього складу топонімічної комісії доводилося чути. І кілька речень з приводу останього.
Саме Горький визначив офіційне ставлення до Тараса Шевченка та його спадщини у Радянській Росії, адже доволі довго там не знали, як з Кобзарем бути. Надто багато було в його творчості такого, що не подобалося новим правителям країни так само, як і старим. І Горький поставив крапку: “Воистину народный поэт, воплощающий дух народа с наибольшею красой, силой и полностью”.

Подорожуючи Україною задовго до цієї крапки над “і”, червоний класик відвідав Тарасову могилу, в Мануйлівці на Полтавщині, де жив у 1897-1900 роках, створивши аматорський театральний гурток, ставив “Назара Стодолю” і читав неграмотним селянам твори Шевченка, спеціально для цього більш-менш опанувавши українську мову. Є дані, що другим виданням “Кобзаря” російською – щоб усім було зрозуміло – опікувався Горький. Ну а важливо нам, що завдяки йому тарасове слово сягнуло якоїсь завовченої тамбовщини чи ні – невдовзі вирішить черкаська топонімічна комісія. Зрештою, на новій табличці можна було б небезпідставно представити Горького як популяризатора Шевченка в Росії, тоді б і потреби в демонтажі погруддя не буде.

Монумент Петрові Василині

Він нетиповий бодай тим, що знаходиться у приватному секторі на одноіменній вулиці. Попри свою “одноповерховість”, вулиця Василини теж доволі довга, і лише на один квартал є коротшою від сусіднього провулку Котовського.

nedokommunizovani

Петро Василина – уродженець Лесьок, з діда-прадіда сільський люмпен. Зі встановленням радянської влади у 17-річному віці отримав шанс змінити як суспільне життя, так і своє місце в ньому. Став “видатним діячем революції”, у чорному для країни 1937 році – депутатом ВР СРСР. До цього “уславився” в боротьбі проти українських військових формувань вільного козацтва, активною роботою у складі комітету бідноти по ревізії зерна для Петрограду, участю в боях з повстанцями Холодного Яру та поляками в армії Будьонного. З початком німецької окупації деякий час перебував у підпіллі на Кіровоградщині, але загін було викрито, а Василина змушений був податися у холодноярські ліси. В тих краях його не забули, тож знову довелося втікати. Був схоплений у рідних Леськах, невдовзі загинув у черкаській тюрмі.

Прикінцеві факти: ця вулиця з’явилася на карті Черкас 1956 року і до 1972-го називалася Українською. 23 лютого 2016 року у Кіровограді вулицю Василини перейменували на честь земляка, вченого-літературознавця Леоніда Куценка.

Пам’ятний знак на вході до парку Сосновий Бір

Донедавна “Ювілейного” чи “50-річчя”, хто як звик, і є небезпідставне передчуття того, що бути йому в народі з цими назвами ще дуже довго. На гранітному монументі при вході – заборонені символи, серп і молот. Але з бічної сторони – короткий вірш: “Нащадку наш! Відчуй через віки років минулих і красу, і силу, і дружній потиск щедрої руки, яка цей парк чудовий посадила”. Перепрошую що у рядок і по пам’яті, але зміст посилу саме такий. І хто скаже, що вірш має ознаки тоталітаризму?

А між тим, через оті радянські знаки пам’ятка підлягає демонтажу цілковито. Принаймні, вона занесена до згаданого списку 4 вересня. Утім, є тут одна вкрай “незручна” обставина, про яку уповноважені по декомунізації чи то не знають, чи воліють не згадувати.
Цей вірш написаний Михайлом Ліхцовим, на час закладин парку – заступником завідуючого відділом пропаганди й агітації обкому. І саме він став єдиним посадовцем в республіці, який відкрито виступив проти введення радянських військ у Чехословаччину. Його гнівний лист у ЦК КПУ на місці спричинив небачені “оргвисновки”: на кілька тижнів життя черкаських “відповідальних товаришів” перетворилося на пекло. Але й Ліхцов поплатився. КДБ інкримінувало йому антирадянщину на підставі знайдених при обшуці копії щоденника Василя Симоненка, листа у “Правду” з приводу нелюдських умов праці на ЗХВ, що спричинили страйк улітку 1968-го, а також інформацію від “джерела” з Одеси, де у відпустці Ліхцов буцім-то розпускав ворожі соціалістичному ладу плітки. За все це колишній ідеолог отримав три роки таборів у Мордовії, а по поверненню ще купу проблем. Однак, він не зрікся своєї позиції щодо танків у Празі. І як не дивно, там про це не забули. Вже у новітні часи Ліхцова запросили до столиці Чехії, він зустрівся з президентом країни...

Там-то не забули. А тут? Власне, окрім тих рядків про найвідомішого черкаського десидента у місті нічого не нагадує. Його ім’я навіть не потрапляло до списку тих, кого посадовці збиралися увічнити в назві вулиці чи провулку. Тому й видається доречним просто “переглянути концепцію” гранітного знаку, а не демонтувати його. Напевне, зашліфувати одну інформаційну площину і виконати іншу не було б для митців непосильним завданням.

Обеліск біля Соборного

Певний моральний дискомфорт мали б відчути декомунізатори, демонтуючи й обеліск захисникам правопорядку при вході до Соборного парку з вулиці Надпільної (Ільїна). Його урочисто відкрили 10 листопада 1980 року, тож за паспортом він, безперечно, є радянським, та ще й ідеологічно неблагополучним, адже з підсвідомості неминуче постає страшна абревіатура НКВС. Як не як, а посвята датована “1918-1978”. Але річ у тім, що на відкритті наголошувалося: меч із зіркою на щиті – це данина пам’яті молодшому лейтенанту Андрію Блажку, дільничному міліціонеру Василю Гуріненку – і далі перелік із двох десятків прізвищ тих, хто загинув на бойовому посту в усі часи кримінально-неблагополучних Черкас.

Вочевидь що в наші дні, на фоні хрестів собору, обеліск не на своєму місці. То можливо, йому б знайшлося таке на території обласного управління поліції неподалік? Якщо, звісно, там не вважають радянських міліціонерів ідейними ворогами і чули про професійне правонаступництво без огляду на мундирні відмінності.

Новини

Виталий Портников: Это была не драка. Это был неверный расчет.

15 листопада, 2016

В мире только 8 человек богаче нардепа Мельничука

30 жовтня, 2016

Казанский: в "ЛНР" 2 года воевали за зарплаты в 5 раз меньше, чем при "фашистах"

29 жовтня, 2016

Горбатюк: Генпрокуратура готовится выдвинуть новые обвинения экс-министру Лукаш

29 жовтня, 2016

Боевик "ДНР": Убитых россиян даже не хоронили

29 жовтня, 2016

Окупанти зазнали значних втрат під Авдієвкою

28 жовтня, 2016

РФ розмістила в Криму ракетний комплекс «Калібр», що може вразити будь-який об'єкт України – ГУР

28 жовтня, 2016

Нелегитимная Госдума РФ пригласит на свое заседание террористов

20 жовтня, 2016

Порошенко не потиснув руки Путіна у Берліні

19 жовтня, 2016

СБУ поймала админа сепаратистских групп в соцсетях (Видео)

19 жовтня, 2016

Группа INFORMNAPALM нашла подтверждение переброса спецназа РФ под Мариуполь

10 жовтня, 2016

СБУ затримала російського шпигуна

10 жовтня, 2016

Новый "распятый мальчик": сеть взорвало видео с безумным рассказом боевика ДНР

10 жовтня, 2016

Українські війська залишаються у Станиці Луганській

09 жовтня, 2016

Популярне

Останні статті

Виталий Портников

Виталий Портников: мне не жаль Константина Аркадьевича Райкина и я не считаю, что его вопль о помощи стоит хоть какого-то серьезного внимания

30 жовтня, 2016
Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко

Мер Черкас задекларував 7 авто при 26 тисячах гривень доходів

30 жовтня, 2016
Грынив

БПП предлагает ограничить доступ к электронным декларациям чиновников

29 жовтня, 2016
Артемий Троицкий

Артемий Троицкий: "герой из моторолы – как из говна пуля. И внешне жутковатый тип, и по деяниям – давно должен был на сковородке в аду жариться. Тем не менее, на безрыбье, как говорится, и жопа – соловей"

29 жовтня, 2016
Борис Акунин

Борис Акунин: Владимир Путин оказался менее умным человеком, чем я думал

29 жовтня, 2016
Россия не была переизбрана в Совет ООН по правам человека

Россия не переизбрана в Совет ООН по правам человека из-за военных преступлений в Сирии

28 жовтня, 2016
Путин - продукт пропаганды.

Чем Путин отличается от Гитлера

27 жовтня, 2016
Рінат Ахметов

Топ-10 найбагатших українців. Інфографіка

27 жовтня, 2016
"Фабрика тролів" у Санкт-Петербурзі

У Санкт-Петербурзі "фабрику тролів" закидали "коктейлями Молотова" (Відео)

27 жовтня, 2016
Медведчук

Медведчук відвідав форум у Сочі: сидів у першому ряду з Пєсковим і слухав Путіна, який критикував Захід (фото)

27 жовтня, 2016
Константин Боровой

Константин Боровой: на смену Путину придет еще один Путин

27 жовтня, 2016
Президент Украины Петр Порошенко

Порошенко обвинил Россию в агрессии против независимой Украины

27 жовтня, 2016
Ніхто, хто легально працює в Україні не зможе отримувати зарплату менше 3200.

На що вплине зростання мінімальної зарплати

27 жовтня, 2016

Номери газети у PDF