Неділя, 11 грудня 2016
парк

Цьогорічна провесінь поманила на “міську природу” задовго до відкриття паркового сезону. На таких прогулянках, допоки тут тихо та навіть якось ніжно, поза іншим пригадується чуте про наші парки від старших черкащан, бачене особисто. Хочеш-ні, а підсвідомість провокує порівняння, а зрештою й запитує: то чим же відрізняються колишні Першотравневий, Ювілейний, інші від теперішніх? Що в них було, чого немає тепер і що навряд-чи з’явиться, бо усьому свій вік? Ось, десь тут чмихав дитячий паровозик. А втім...

Паровозик

У травні 1972 року прямісінько посеред Черкас ввели в експлуатацію справжнісіньку гілку залізниці. А ще депо, перон, семафор, ну й паровоз з вагонами, звісно. Проект дитячої залізниці створив конструктор авторемонтного заводу Олександр Соколенко, а укладали колію справжні професійні залізничники з бригади Антона Пилипенка, які безоплатно відпрацювали у Першотравневому парку кілька суботників. Про них знаю лише, що були ті добродії з “6-ї дистанції колії”. Депо і перон виготовили машбудівці та працівники тресту “Черкасхімбуд”. Ну а ганяв паровозика за кільцевим маршрутом, між іншим – не дуже й бутафорського, адже робили його за зразком зі старої фотографії, Серафим Кузьмич Демчук. Все те добро на початку 1990-х розтягли солідні дяді...

Скульптури

Ще у передвоєнні роки у парках великих міст почали масово встановлювати садово-паркові скульптури, а вже у 1950-ті вони стали окрасою й черкаських. Власне – одного, центрального: імені 1 Травня. Нічого нового скульптори не винайшли, адже амури і німфи біліли на алеях ще дореволюційних садів, але в нові часи такі не вписувалися. Тому з’явилися ідейніші персонажі – робітники, піонери, фізкультурники.

Технологія їх серійного виготовлення прописувалася у спеціальних кресленнях, які централізовано розсилалися у провінційні художньо-мистецькі установи. Там вказувалися довжина арматурин каркасу, вміщувалися схема їх зібраного вигляду та фото того, що має вийти в результаті. Такий собі конструктор “Зліпи сам”. Однак, хоч з десятків тисяч таких скульптур три чверті різнилися лише малопомітними деталями, траплялися й ексклюзиви. Один з них відкривав вхід на центральну алею Першотравневого. То була скульптурна група – Ленін і Сталін на лавочці про щось “бесідують”. З відомих причин її прибрали 1956-го, тоді ж дали вказівку вождями парки не прикрашати.
Часто скульптури ставали центральними елементами фонтанів, і в цьому парку то були “Гуси-лебеді” з каскадного. Загалом в період розквіту скульптурної культури тут налічувалося 12 фігур і композицій, а вціліла лише одна. Вона символізує дружбу різнорасової молоді, а де знаходиться – не скажу, бо ще “декомунізують”. Тим більше, що це не цементно-гіпсова штамповка, а справді високохудожня робота.

Естради

Від прикінцевих років 1920-х і до середини 1960-х обов’язковою складовою парків “культури та відпочинку трудящихся” були літні естради: такі собі міні-концертні зали просто неба. Над сценою напівсферою зводилася “ракушка”, часто саме у вигляді мушлі, глядачі сиділи рядочками на простих лавочках.

Особливу популярність ці майданчики мали до війни та у 1950-ті. Слід сказати, що виступали на них не лише самодіяльні артисти, але й митці з іменем. Так у розповіді краєзнавця Василя Страшевича про Пролетарський сад, нині це сквер Богдана Хмельницького, побіжно згадується, що після виходу на екрани стрічки “Небесний тихохід” на тамтешній естраді з глядачами зустрічалися всесоюзні улюбленці Микола Крючков і Василь Меркурьєв. Відомо, що такі майданчики були тоді у старому Соснівському парку по той бік залізниці, Шевченківському саду, що згодом став Піонерським парком, а дещо пізніше естрада з’явилася у Першотравневому. Парк 50-річчя Жовтня закладався в часи, коли як “найважливіше з мистецтв” остаточно утвердилося кіно, тому там проектом передбачили літній кінотеатр. Але й у старому амплуа – як концертна сцена, – він також використовувався. Як не дивно – ще й не так давно, коли у Черкасах проходили яскраві фестивалі “Живий камінь” та “Співочі вечори”. А ось старих, класичних літніх естрад вже давно ніде немає...

Танцплощадки

...Як і танцмайданчиків: загороджених в кращому випадку акуратним штахетником, в гіршому – металевою сіткою, “романтичних” паркових ділянок. Переважно вечори танців молоді проходили у музичному супроводі котрогось із домкультурівських ВІА, траплялося просто під магнітофон з динаміками, але це вже значно пізніше. Спочатку – від кадрилі до твісту – під акордеон у Комсомольському парку, яким з 1948 року став Пролетарський сад. На танцях “любов і кров” не лише римувалися. На сцени того і іншого можна було легко натрапити вже за кількадесят метрів від музики. При цьому, народні дружинники із очевидним задоволенням ганяли парочки, натомість вкрай неохоче втручаючись у бійки. Особливо завзято товклися у 1970-ті у Першотравневому. У колі босякуватого черкаського парубоцтва танці без махачу взагалі вважалися позбавленими сенсу.

Випердос і квіти

Виставки передових досягнень, або на сленгу відповідальних товаришів - “випердоси”, упродовж 1960-х незмінно відбувалися теж у Першотравневому. Два загальних міських у травні та вересні, та щомісяця теплої пори – дні тієї чи іншої організації, переважно торгівельної. Таке собі місцеве “Експо”, на якому справою престижу вважалося придбання якогось ширвжитку місцевого виробництва (одне діло – в магазині, інше – на випердосі). Для презентації більших товарів – таких, приміром, як меблеві набори “Дніпро”, споруджувалися дощаті павільйони.
Виставкові дні збирали у парку десятки тисяч черкащан та гостей міста, і ця цифра не перебільшена. А про їх організаційний рівень свідчить те, що спеціально до кожної такої події на Машбуді штампували пам’ятні значки

Ще славився Першотравневий виставками квітів. У такі дні парк потопав у тисячах букетів та десятках оригінальних живих композицій багатометрової квадратури чи у кілька ярусів висотою. На жаль, сьогодні флористичну пишноту можна бачити лише по телевізору в сюжетах про майстерність європейських квіткарів, а було ж, як на ті часи, і тут не гірше. До речі, вазонні квіти тоді “пропагувалися” прямісінько перед вікнами Будинку рад, де щорічно влаштовувалася тижнева виставка-продаж. Зі встановленням пам’ятника Леніну її перенесли у сквер за будівлею, але невдовзі як окрему згорнули.

Проводи зими

Та сама Масляна, але на радянський лад. Тобто із лозунгами на червоних розтяжках. А загалом – наймасовіше народне гуляння в останні вихідні лютого чи перші березневі залежно від календарної ситуації та прогнозу погоди. “Нейтральна територія” між чоловічим та жіночим днями. У 1960-ті – у Першотравневому, у 1970-ті – у Ювілейному. Ключові слова програми - “руська тройка”, прощальне фото із Дідом Морозом, шашлики-млинці-чебуреки-пиво, театралізований концерт, змагання КВН, музика з репродукторів, народні забави з призами... На цій світлині: черкащани проводжають зиму 1966 року у першотравневому парку. Фото YaVlGr

parky1

Головний атракціон

Не було у місті ще не старої людини, котра б собі відмовила хоч в одноразовій порції адреналіну на “чортовому колесі”. Встановлювали його у Ювілейному парку упродовж кількох квітневих тижнів 1971-го, тож якби атракціон дожив до наших днів, невдовзі святкували б ми його 45-річчя. Офіційно називався він “Круговий огляд”, але ж всім відомо, що насправді був “чортовим колесом”. Звідкіля ця бісівщина?

Річ у тім, що за два роки до означеної події поет Євгеній Євтушенко і співак Муслім Магомаєв видали пісенний хіт, у якому були слова “а ты помнишь как с тобою по весне, мы на чертовом кружились колесе”, і неймовірна популярність пісні миттєво змела офіційну назву колеса огляду. Правда чи ні, але такій назві є наступне пояснення. Кажуть, монтуючи атракціон в одному з московських парків, робітники були настільки незадоволені організацією робіт, що “чортове” – то найневиннішще слово, яким вони називали і колесо, і начальство. На моціоні Євгеній Олександрович випадково став свідком такої “звитяжної праці”, а в пісні знайшлося місце загалом-то лайливому слову. Звісно, що ніде в світі “чортовим” цей атракціон не називають.
Наше колесо встановили біля самісінького крутосхилу, тож на травневі свята найсміливішим містянам відкрилася панорама неймовірної краси. В усій величезній країні знайшлося б небагато місць, з яких можна було бачити місто, ліс, море, острови, дальній берег, кораблі, автомобілі, поїзди...

parks3

Колесо демонтували 2008-го після низки нещасних випадків на атракціонах відразу у кількох містах України. Спроби встановити нове – то окрема “чортова історія”, якій тут не місце. Насамкінець згадаємо, що недовго таку принаду мав і Першотравневий парк. Там колесо встановили у липні 1975-го, але черкащани вперто віддавали перевагу старому, тож за рік нове розібрали та вивезли у котрийсь із райцентрів.

Новини

Виталий Портников: Это была не драка. Это был неверный расчет.

15 листопада, 2016

В мире только 8 человек богаче нардепа Мельничука

30 жовтня, 2016

Казанский: в "ЛНР" 2 года воевали за зарплаты в 5 раз меньше, чем при "фашистах"

29 жовтня, 2016

Горбатюк: Генпрокуратура готовится выдвинуть новые обвинения экс-министру Лукаш

29 жовтня, 2016

Боевик "ДНР": Убитых россиян даже не хоронили

29 жовтня, 2016

Окупанти зазнали значних втрат під Авдієвкою

28 жовтня, 2016

РФ розмістила в Криму ракетний комплекс «Калібр», що може вразити будь-який об'єкт України – ГУР

28 жовтня, 2016

Нелегитимная Госдума РФ пригласит на свое заседание террористов

20 жовтня, 2016

Порошенко не потиснув руки Путіна у Берліні

19 жовтня, 2016

СБУ поймала админа сепаратистских групп в соцсетях (Видео)

19 жовтня, 2016

Группа INFORMNAPALM нашла подтверждение переброса спецназа РФ под Мариуполь

10 жовтня, 2016

СБУ затримала російського шпигуна

10 жовтня, 2016

Новый "распятый мальчик": сеть взорвало видео с безумным рассказом боевика ДНР

10 жовтня, 2016

Українські війська залишаються у Станиці Луганській

09 жовтня, 2016

Популярне

Останні статті

Виталий Портников

Виталий Портников: мне не жаль Константина Аркадьевича Райкина и я не считаю, что его вопль о помощи стоит хоть какого-то серьезного внимания

30 жовтня, 2016
Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко

Мер Черкас задекларував 7 авто при 26 тисячах гривень доходів

30 жовтня, 2016
Грынив

БПП предлагает ограничить доступ к электронным декларациям чиновников

29 жовтня, 2016
Артемий Троицкий

Артемий Троицкий: "герой из моторолы – как из говна пуля. И внешне жутковатый тип, и по деяниям – давно должен был на сковородке в аду жариться. Тем не менее, на безрыбье, как говорится, и жопа – соловей"

29 жовтня, 2016
Борис Акунин

Борис Акунин: Владимир Путин оказался менее умным человеком, чем я думал

29 жовтня, 2016
Россия не была переизбрана в Совет ООН по правам человека

Россия не переизбрана в Совет ООН по правам человека из-за военных преступлений в Сирии

28 жовтня, 2016
Путин - продукт пропаганды.

Чем Путин отличается от Гитлера

27 жовтня, 2016
Рінат Ахметов

Топ-10 найбагатших українців. Інфографіка

27 жовтня, 2016
"Фабрика тролів" у Санкт-Петербурзі

У Санкт-Петербурзі "фабрику тролів" закидали "коктейлями Молотова" (Відео)

27 жовтня, 2016
Медведчук

Медведчук відвідав форум у Сочі: сидів у першому ряду з Пєсковим і слухав Путіна, який критикував Захід (фото)

27 жовтня, 2016
Константин Боровой

Константин Боровой: на смену Путину придет еще один Путин

27 жовтня, 2016
Президент Украины Петр Порошенко

Порошенко обвинил Россию в агрессии против независимой Украины

27 жовтня, 2016
Ніхто, хто легально працює в Україні не зможе отримувати зарплату менше 3200.

На що вплине зростання мінімальної зарплати

27 жовтня, 2016

Номери газети у PDF