Лідія Яківна та Едуард Іванович Брузелі у пансіонаті живуть 7 місяців. Кажуть: доля склалася так, що серед живих не залишилося нікого з рідних. Втратили і єдину доньку. Усе життя подружжя трудилося в Черкасах.
„Я працювала в торгівлі, потім на станції „Черкаси“, чоловік — в Облспоживспілці. В мене 49 років трудового стажу, а в нього — 50. Але на старість уже почали дошкуляти хвороби. Зрозуміли, що самим буде важко, тож вирішили проситися сюди. Вражені чуйним ставленням персоналу, навіть не чекали такого“, — розповідає Лідія Яківна.
Загалом домівкою і другою сім’єю пансіонат став для 157 літніх черкащан. На жаль, чи не половина з них — лежачі, отже потребують сторонньої допомоги. Тому засобам гігієни для лежачих хворих, які привіз Сергій Отрешко, тут щиро зраділи.
„У кожного з наших мешканців — своя трагедія, — каже головний лікар закладу Анатолій Ситник. — Є такі, в кого не залишилось жодної рідної людини, а є й такі, до яких дітям байдуже… Ми маємо своє підсобне господарство, тому харчування в нас значно краще, ніж було б у таких людей вдома. Та все ж допомога нам дуже потрібна“.
Для спілкування з депутатом у пансіонаті навіть зібрали місцеву раду ветеранів. Сергій Отрешко подарував їм книжки та пообіцяв передплатити 200 примірників газети „Рідне місто Черкаси“. Ветерани дякували за візит, просили посприяти в організації для них екскурсій і навіть… читали вірші.
„Дякуємо вам, що просто приділили нам увагу, — звернулася до депутата пенсіонерка Валентина Олексіївна. — Нам дуже приємно, що хтось до нас прийшов, обізвався. Приходьте ще, можете і не приносить нічого, бо ми просто раді спілкуванню“.
Сергій Отрешко пообіцяв: візит у заклад таки не буде останнім. Знаходитиме час, аби завітати до стареньких, і подумає, як би допомогти з екскурсіями.
„Люди, які будували Черкаси, нині в силу різних причин залишилися на утриманні держави, — каже депутат. — Побувавши тут, зрозумів, що для них дуже важливий зв’язок поколінь. Щоб про них не забували. Безумовно, це важливо для кожної літньої людини. Ми будемо підтримувати зв’язок з ними, бо літні люди — це наша совість і гордість Черкас“.