Такі факти масово виявили податківці, що провели перевірки правильності нарахування та виплати зарплат найманим працівникам закладів громадського харчування. Фахівці Державної податкової адміністрації в Черкаській області перевірили 171 заклад громадського харчування, що сьогодні нараховується в обласному центрі.

„Ми проаналізували зарплату, яку отримують працівники, що працюють на юридичних (63 суб’єкти господарювання) та фізичних осіб-підприємців (їх 108), — повідомив перший заступник голови ДПА в Черкаській області Володимир Коломієць. — Дев’ять з них виплачувало своїм працівникам зарплату, нижчу мінімального рівня — 960 гривень“.
У закладах громадського харчування Черкас, що обліковуються як юридичні особи, працюють 328 черкащан, середня зарплата яких за третій квартал склала 1363 гривні. Це при тому, що на 1 листопада середньомісячна зарплата в обласному центрі склала 2260 гривень. А найбільша зарплата серед підприємств цієї галузі становить 2942 гривень.
Зі 108 суб’єктів господарювання — фізичних осіб, що здійснюють діяльність в сфері громадського харчування, 80 використовують працю 507 найманих працівників, 28 — працю підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.
„Тут ситуація з розміром зарплати найманих працівників взагалі критична, — зазначив Володимир Коломієць. — 68% таких суб’єктів господарювання виплачували найманим працівникам зарплату тільки в межах законодавчо встановленого мінімального рівня — 960 гривень. Середньомісячна зарплата одного найманого працівника за третій квартал цього року склала 978 гривень, що менше середньої по місту на 57% (на 1282 гривень)“.
Володимир Коломієць навів приклад — в одному з найбільших ресторанів міста здійснюють діяльність два суб’єкти господарювання — фізичні особи, що використовують працю дев’яти найманих працівників, середньомісячна зарплата яких за третій квартал склала 1036 гривень.
В результаті роз’яснювальної роботи, яку податківці області провели з керівниками і власниками кафе, барів та ресторанів, 16 юридичних осіб підвищили працівникам зарплату. А до міського бюджету надійшло додаткових 35 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб.
Під час перевірок фізичних осіб, що діють у сфері громадського харчування, виявлено 29 незареєстрованих найманих працівників, легалізовано 139 тисяч гривень заробітної плати, сплачено до бюджету 30 тисяч гривень податку з доходів фізичних осіб.
У одному з випадків, на власника ресторану, що зареєстрована як суб’єкт господарювання — фізична особа, з березня по серпень працювало відразу 7 не оформлених працівників. За результатами перевірки, у цьому випадку донараховано 7,3 тисячі гривень податку на доходи фізичних осіб — з фінансовими санкціями, які повністю сплачені до бюджету.
За словами Володимира Коломійця, ДПА в Черкаській області постійно здійснює перевірки, що виявляють суб’єктів господарювання, які виплачують зарплати нижче встановленого законом мінімального рівня, платять невчасно або взагалі не виплачують. Актуальність цієї проблеми дуже тісно пов’язана з поширеністю іншої — нелегальне працевлаштування та нелегальні зарплати.
Поняття „зарплата у конверті“ з’явилось на Заході, де працівникам видавали зарплату у конвертах для збереження конфіденційності — щоб ніхто, крім роботодавця і працівника, не знав її розмірів. Сьогодні на Заході перешли на пластикові картки, що успішно зберігають і саму зарплату, і її таємницю. У нас же „зарплата у конвертах“ успішно прижилася — але у зовсім іншому сенсі — як можливість уникати сплати податків (для роботодавця) та ймовірність отримувати вищу зарплату (сьогодні) і нижчу пенсію (завтра) — для працівника. „Конвертувати“ роботодавці можуть як частину зарплати („сіра“), так і повністю („чорна“ зарплата). У такому випадку робітник працює нелегально, без офіційного оформлення, а роботодавець отримує можливість уникати сплати податків.
Найчастіше, за словами заступника начальника Головного управління праці та соціального захисту Черкаської ОДА Миколи Ткаченка, „зарплати у конвертах“ виплачуються саме у сфері обслуговування, а також — у торгівлі та на будівництві.
Цьогоріч податківцями було  виявлено понад 12 тисяч випадків використання незареєстрованих найманих працівників, виплат доходів за рахунок „тіньових коштів“, понад півтори сотні фактів ведення подвійної бухгалтерії тощо. Завдяки проведеним перевіркам та спецопераціям до бюджету надійшло загалом понад 900 мільйонів гривень.
За словами заступника начальника Головного управління праці та соціального захисту Черкаської ОДА Миколи Ткаченка, кардинально вплинути на ситуацію можна лише на законодавчому рівні — посиливши відповідальність роботодавців, зацікавивши самих найманих працівників отримувати легальні зарплати.
Роботодавці, зі свого боку, одним з головних стимулів „конвертації“ називають розмір єдиного соціального внеску, який їм доводиться сплачувати за кожного оформленого робітника із офіційною зарплатою. На їх думку, зменшення податкового навантаження відкрило б іншу можливість наповнення бюджету — за рахунок масової легалізації наразі нелегальних працівників. Крім податкового тягаря, офіційно оформлювати працівників віднаджує паперова тяганина, якою супроводжується легальне працевлаштування.
Узагалі ж, підприємцям було б прийнятніше працевлаштовувати людей офіційно: не оформлений працівник водночас не є матеріально відповідальним, він не несе жодної відповідальності за свою роботу. Тож може у будь-який момент її залишити, іноді — прихопивши з роботи цінні речі або виручку.
…Поширеність „зарплат у конвертах“ пояснює те, що сьогодні існуючий стан справ задовольняє обидві сторони. „Конвертована“ зарплата вигідна не лише роботодавцю, що економить на сплаті податків, але й працівнику — якому запропонують отримувати легальну, але маленьку зарплату („ти уявляєш, які податки я за це плачу?!“) або трохи більшу, хоча й нелегально. Людина думає: „Забезпечена старість — це добре, але до неї ще так далеко… А чим сьогодні годувати родину?“ — і обирає варіант „конверта“. Як у випадку хабара, винуватих тут двоє: і той, хто дає, і той, хто бере.